На семінарі пропонувалися «ключі» до розуміння творчості Новосільського і було піднято багато тем для роздумів та дискусій.
Зі Словом привітання виступили: директор Польського Інституту у Києві, радник Посольства Республіки Польща у Києві д-р Роберт Чижевський та Завідувачка кафедри Сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв, д-р Соломія Косів.
Біограф Новосільського – п. Кристина Черні – детально розповіла про структуру і зміст чотирьох томів каталогу сакральної спадщини митця на тлі досить ґрунтовної розповіді про те, як досвід і реалізація sacrum пронизували життя художника.
Викладач кафедри богослів’я УКУ, керівник Іконописної школи «Радруж» Соломія Тимо мала монографічний виклад про поліхромію 1984 року у греко католицькій церкві у Люрді. Задуманий як повністю темний, інтер’єр мав «світитися» іконообразами, які групуються у 3 теми – сотеріологічну, маріологічну та пов’язану з історією української церкви. Незвичні, темні інтер’єри митця, дають екзистенційно відчути Божу непізнаність та пережити новий релігійно-естетичний досвід.
На думку професора, засновника кафедри сакрального мистецтва ЛНАМ Романа Василика фраза з колядки «…у темностях землі світло засвітило» є лейтмотивом усієї творчої діяльності митця – чи то в окремих іконах, чи у цілих ансамблях. Проаналізувавши найвизначніші шедеври Новосільського, професор ствердив, що той вписав яскраву сторінку у мистецтво другої половини ХХ ст. і своїм світським живописом, і, особливо, сакральними інтер’єрами.
Іконописець і співзасновник майстерні «Алімпій» к.н. Андрій Комарницький аналізував важливу для українського мистецтва тему вівтарних Орант, які у Юрія Новосільського є півфігурними, а тому домінуючими у середовищах храмів.
Богдан Зятик, викладач кафедри сакрального мистецтва ЛНАМ, ілюстрував як творчість Юрія Новосільського вплинула на митців сучасного українського сакрального мистецтва. Особливу увагу було приділено трьом храмовим поліхроміям Львова 1990-2020 рр.: церквам Положення Поясу Пресвятої Богородиці та Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові, автором яких є Святослав Владика та Успіння Пресвятої Богородиці на Максимовича, авторкою якої є Софія Білик.
Завершальною, але чи не найцікавішою для аудиторії, була доповідь уківського протопсалта і перекладача творів Юрія Новосільського Андрія Шкраб’юка «Догмат без захисних покровів. Феномен богословського мислення Новосільського». На його думку, сміливість, свіжість, гострота внутрішньої духовної лінзи, несистемна системність - роблять Юрія Новосільського одним з найбільших і найцікавіших богословів 2-ї половини ХХ століття. Семінар дав багато «ключів» до творчості Новосільського і підняв багато тем для роздумів про Бога, людину, світ і мистецтво.
Україна і світ продовжують відкривати багату і вкрай непересічну спадщину – мистецьку і богословську – Юрія Новосільського. Семінар став «першою ластівкою» ювілейного року. Його запис можна переглянути на YouTube каналі Інституту екуменічних студій УКУ
Більше про Новосільського-іконописця знайдете на сторінці Іконописної школи УКУ «Радруж»